Age of Enlightenment

Portrait of Monsieur de Lavoisier and his Wife, chemist Marie-Anne Pierrette Paulze.

Portrait of Monsieur de Lavoisier and his Wife, chemist Marie-Anne Pierrette Paulze.
Portrait de monsieur de Lavoisier et son épouse, chimiste Marie-Anne Pierrette Paulze.
Retrato de Monsieur de Lavoisier y su esposa, químico Marie-Anne Pierrette Paulze.
Porträt von Monsieur de Lavoisier und seine Ehefrau, Chemiker Marie-Anne Pierrette Paulze.
Портрет пана де Лавуазьє і його дружини, хіміка Марі-Анн Pierrette Paulze.
Портрет господина де Лавуазье и его жены, химик Мари-Анн Pierrette Paulze.

The cover sheet the French Encyclopedia of Diderot and d'Alembert.

The cover sheet the French Encyclopedia of Diderot and d’Alembert.
La page de garde de l’Encyclopédie française de Diderot et d’Alembert.
La portada de la Enciclopedia francesa de Diderot y d’Alembert.
Das Deckblatt der Französisch Encyclopedia of Diderot und d’Alembert.
Титульний лист французької Енциклопедії Дідро і Даламбера.
Титульный лист французской Энциклопедии Дидро и Даламбера.

The frontispiece of the Encyclopedia of Diderot and d'Alembert, burning Benoit-Louis Prevost.

The frontispiece of the Encyclopedia of Diderot and d’Alembert, burning Benoit-Louis Prevost.
Le frontispice de l’Encyclopédie de Diderot et d’Alembert, gravure de Benoît-Louis Prévost.
El frontispicio de la Enciclopedia de Diderot y d’Alembert, ardor Benoit-Louis Prevost.
Das Titelbild der Encyclopedia of Diderot und d’Alembert, Brennen Benoit-Louis Prevost.
Фронтиспіс Енциклопедії Дідро і Даламбера, гравюра Бенуа-Луї Прево.
Фронтиспис Энциклопедии Дидро и Даламбера, гравюра Бенуа-Луи Прево.

The frontispiece of the "Elements of the philosophy of Newton", Voltaire, 1738.

The frontispiece of the “Elements of the philosophy of Newton”, Voltaire, 1738.
Frontispice des Éléments de la philosophie de Newton, Voltaire, 1738.
Elementos frontispicio de la filosofía de Newton, Voltaire, 1738.
Frontispiz Elemente der Philosophie des Newton, Voltaire, 1738.
Фронтиспіс книги Вольтера “Елементи філософії Ньютона”, 1738.
Фронтиспис книги Вольтера “Элементы философии Ньютона”, 1738.

 Colbert Presenting the Members of the Royal Academy of Sciences to Louis XIV in 1667. Henri Testelin (1616–1695).

Colbert Presenting the Members of the Royal Academy of Sciences to Louis XIV in 1667. Henri Testelin (1616–1695).
Colbert présent les membres de l’Académie Royale des Sciences à Louis XIV en 1667. Henri Testelin (1616-1695).
Colbert que presenta a los miembros de la Real Academia de Ciencias de Louis XIV en 1667. Henri Testelin (1616-1695).
Colbert, der die Mitglieder der Königlichen Akademie der Wissenschaften zu Louis XIV im Jahre 1667. Henri Testelin (1616-1695).
Кольбер представляє членів Королівської академії наук Людовику XIV в 1667 році. Анрі Тестелін (1616-1695).
Кольбер представляет членов Королевской академии наук Людовику XIV в 1667 году. Анри Тестелин (1616-1695).

Reading the tragedy of the orphan of China Voltaire in the salon of Madame Geoffrin.

Reading the tragedy of the orphan of China Voltaire in the salon of Madame Geoffrin.
Lecture de la tragédie de l’orphelin de la Chine de Voltaire dans le salon de madame Geoffrin.
Lectura de la tragedia de los huérfanos de China de Voltaire en el salón de Madame Geoffrin.
Lesen die Tragödie der Waise China Voltaire im Salon von Madame Geoffrin.
Салон Мадам Жоффрен, на читанні “Китайського сироти” Вольтера в присутності іноземних послів.
Салон Мадам Жоффрен, на чтении “Китайского сироты” Вольтера в присутствии иностранных послов.

Engraving of the Academy Of Sciences, 1698.

Engraving of the Academy Of Sciences, 1698.
Gravure représentant l’Académie Des Sciences, 1698.
Grabado de la Academia de Ciencias, 1698.
Stich von der Akademie der Wissenschaften, 1698.
Гравюра Академії наук, 1698.
Гравюра Академии наук, 1698.

Weimar's Courtyard of the Muses demonstrates the importance of Weimar. Schiller is reading; on the far left (seated) Wieland and Herder, Goethe standing on the right in front of the pillar. 1860 painting by Theobald von Oer Christian Wolff (1679–1754) was the pioneer as a writer who expounded the Enlightenment to German readers; he legitimized German as a philosophic language.

Weimar’s Courtyard of the Muses demonstrates the importance of Weimar. Schiller is reading; on the far left (seated) Wieland and Herder, Goethe standing on the right in front of the pillar. 1860 painting by Theobald von Oer Christian Wolff (1679–1754) was the pioneer as a writer who expounded the Enlightenment to German readers; he legitimized German as a philosophic language.
La Cour des Muses de Weimar démontre l’importance de Weimar. Schiller est la lecture, de l’Wieland et Herder extrême gauche (assis), Goethe debout à droite en face du pilier. 1860 peinture par Theobald von Oer Christian Wolff (1679-1754) a été le pionnier comme un écrivain qui a exposé la philosophie des Lumières aux lecteurs allemands, il a légitimé l’allemand comme langue philosophique.
Patio de las musas de Weimar demuestra la importancia de Weimar. Schiller es la lectura, por el Wieland extremo izquierdo (sentado) y Herder, Goethe de pie a la derecha delante de la columna. 1860 pintura de Theobald von Oer Christian Wolff (1679-1754) fue el pionero como un escritor que expuso la Ilustración a los lectores alemanes, sino que legitimó alemán como lengua filosófica.
Weimarer Hof der Musen zeigt die Bedeutung von Weimar. Schiller liest, auf der äußersten linken (sitzend) Wieland und Herder, Goethe stand auf der rechten Seite vor der Säule. 1860 Gemälde von Theobald von Oer Christian Wolff (1679-1754) war der Pionier als Schriftsteller, der die Aufklärung der deutschen Leser dargelegt, er legitimiert Deutsch als philosophische Sprache.
Веймарський двір муз
Шиллер читає; зліва (сидять) Віланд і Гердер, Гете стоїть праворуч перед стовпом. 1860 Картина Теобальда фон Oeр Християна Вольфа (1679 -1754).
Веймарский двор муз
Шиллер читает; слева (сидят) Виланд и Гердер, Гете стоит справа перед столбом. 1860 Картина Теобальда фон Oeр Христиана Вольфа (1679 -1754).

One leader of the Scottish Enlightenment was Adam Smith, the father of modern economic science.

One leader of the Scottish Enlightenment was Adam Smith, the father of modern economic science.
Un dirigeant de la Scottish Enlightenment était Adam Smith, le père de la science économique moderne.
Uno de los líderes de la Ilustración escocesa fue Adam Smith, el padre de la ciencia económica moderna.
Ein Führer der schottischen Aufklärung war Adam Smith, der Vater der modernen Wirtschaftswissenschaften.
Один з лідерів шотландського Просвітництва Адам Сміт, батько сучасної економічної науки.
Один из лидеров шотландского Просвещения Адам Смит, отец современной экономической науки.

Vasyl Karazin, one of the leaders of Ukrainian Enlightenment.

Vasyl Karazin, one of the leaders of Ukrainian Enlightenment.
Vasyl Karazin, l’un des leaders des Lumières ukrainien.
Vasyl Karazin, uno de los líderes de la Ilustración ucraniano.
Vasyl Karazin, einer der Führer der ukrainischen Aufklärung.
Василь Каразін, один з лідерів Українського Просвітництва.
Василий Каразин, один из лидеров Украинского Просвещения.

German philosopher Immanuel Kant.

German philosopher Immanuel Kant.
Philosophe allemand Emmanuel Kant.
Filósofo alemán Immanuel Kant.
Deutsch Philosoph Immanuel Kant.
Німецький філософ Іммануїл Кант.
Немецкий философ Иммануил Кант.

Madame Roland, "Manon" the muse of "Girondins", a real revolutionary, "divine Madame Roland" - so named her Stendhal.

Madame Roland, “Manon” the muse of “Girondins”, a real revolutionary, “divine Madame Roland” – so named her Stendhal.
Madame Roland, “Manon” la muse de “Girondins”, un véritable révolutionnaire, «divine Madame Roland» – ainsi nommé son Stendhal.
Madame Roland, “Manon” la musa de “Girondins”, un verdadero revolucionario, “divina Madame Roland” – así la llamó Stendhal.
Madame Roland, “Manon” die Muse “Girondins”, ein echter Revolutionär “göttlichen Madame Roland” – so ihr Stendhal benannt.
Мадам Ролан, «Манон» муза “жирондистів”, справжній революціонер», божественна пані Ролан» – так назвав її Стендаль.
Мадам Ролан, «Манон» муза “жирондистов”, настоящий революционер», божественная госпожа Ролан» – так назвал ее Стендаль.

Madame de Stael. Francois Pascal Simon Gerard (1770-1837).

Madame de Stael.
Francois Pascal Simon Gerard (1770-1837).
Madame de Staël.
François Pascal Simon Gérard (1770-1837).
Madame de Stael.
Francois Pascal Simon Gerard (1770-1837).
Madame de Stael.
Francois Pascal Simon Gerard (1770-1837).
Мадам де Сталь.
Франсуа Паскаль Симон Жерар (1770–1837).

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

w

Connecting to %s

%d bloggers like this: